- промовчувати
- —————————————————————————————промо́вчуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
промовчувати — ую, уєш, недок., промо/вчати, чу, чиш, док. 1) перех. і неперех.Утримуватися від висловлювання чого небудь уголос або на письмі. || Не відповідати на поставлене запитання. 2) перех. і про кого – що. З певною метою приховувати, обминати мовчанкою… … Український тлумачний словник
промовчувати — див. промовчати … Словник синонімів української мови
промовчати — див. промовчувати … Український тлумачний словник
промовчування — я, с. Стан за знач. промовчувати 1 3) … Український тлумачний словник
приховувати — I = приховати 1) (що не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ховати, ховатися (з чим), приховуватися, приховатися (з чим), заховувати, заховати, таїти, таїтися (з чим), у[в]таювати, у[в]таїти, притаювати, притаїти, затаювати, затаїти,… … Словник синонімів української мови
промовчати — 1) = промовчувати (не сказати, не заперечити, не відповісти на запитання; не суперечити комусь), змовчати, змовчувати, у[в]мовчати; перемовчати, перемовчувати (певний час) 2) див. приховувати I, 1) … Словник синонімів української мови